Час. Управління часом
«Якщо втратиш гроші, то можеш придбати їх знову, але якщо погубиш час в суєті, не можеш повернути його, адже Бог дав час для того, щоб ми навчилися побожності», - писав святий Іоанн Златоустий.
Любов до Бога і людей призводить до вічності, стає істинним вищим благом людини, скарбом всього її життя, істинним змістом і наповненням кожної миті, і тому є вищим мірилом духовного часу. «Завжди радійте! Безперестанку моліться!»(1 Сол. 5:16-17), щоб наповнювати кожну мить часу життя пам'яттю про Бога - джерелом любові, і здобувати любов. Душа, котра досягла любові, знаходиться поза часом і простором. В матеріальному світі немає нічого вічного.
Минуле, теперішнє і майбутнє є взаємопов’язаними. Теперішній період життя людини і сама вона є результатом всього минулого часу, але в цьому теперішньому завжди є початок майбутнього. Майбутнє також впливає на сьогодення. Якщо людина вірить у майбутню відплату за свої вчинки і воскресіння мертвих, то ця віра впливає на її сучасне життя, бо вона вже у своєму сьогоденні «шукає, перш за все, майбутнього Царства Божого й правди Його» (Мф. 6:33).
У всьому існує Промисел Божий. Людина постійно прагне проникнути розумом у вічне, усвідомити його до кінця. Але як усвідомити вічне, те, що було, є і залишається завжди? Потрібно просто вірити, бо людині це неможливо збагнути до кінця, адже вона сама тимчасова і земна. Таємниця часу, про яку ясно свідчить Іоанн Богослов, відкривається нам у Христі: «Я Альфа і Омега, початок і кінець ...» (Отк.1:8), і нам потрібно лише усвідомити її. Наш Господь Бог - Вічний. В Ньому початок і кінець - минуле і майбутнє. Тому без Господа у людини немає ні майбутнього, ні вічного. Церква "поєднує" в своєму житті земне і небесне, тимчасове з вічним. У таїнстві святого Причастя Тіла і Крові Христової людина стикається з вічністю. Дух людини торкається Омеги, тобто кінця, що переходить у вічність.
Дивно, що 2 години в церкві здаються такими довгими і такими короткими, коли дивишся гарне кіно…
Дивно, що 20 гривень здаються такою великою сумою, коли жертвуєш її в церкві, але такою невеликою, коли ходиш по крамницях...
Дивно, коли важко вивчити Слово Боже, щоб поділитися ним з іншими, але так легко вивчити і повторити всякі дурниці, плітки…
Дивно вірити всьому, про що говорять журнали і газети, але не довіряти Слову з Біблії...
Дивно, що важко і нудно прочитати один розділ з Біблії, але так легко прочитати 100 сторінок роману…
Дивно, що кожен хоче для себе місце на небі, але не кожен хоче робити щось, щоб туди потрапити...
Ми часто витрачаємо час даремно, або ще гірше - «вбиваємо час». Щоб час став нашим другом, ми маємо його витрачати на все більш досконалі вчинки. Головний принцип полягає в тому, що ми або використовуємо час, або втрачаємо його.
Вчені з’ясували, що в середньому ми 20-25 років спимо, більше 20 років витрачаємо на комп’ютери і телефони, від 9 років проводимо на робочому місці, 6 років їмо, жінки витрачають 4 роки на прибирання і 3 роки на шопінг.
На жаль, яких тільки хитрощів ми не придумуємо для того, щоб виправдати власну бездіяльність! Ми часто говоримо такі відмовки, як зроблю пізніше, іще встигну, владнається само собою, сьогодні я не у формі, перед серйозною роботою потрібно добре відпочити, завтра зроблю, та якось воно буде. Наші хитрощі є нескінченними, а час біжить. Коли ми таке говоримо, ми обманюємо самих себе. За нашу бездіяльність нам коли-небудь доведеться розплачуватися. Ми будемо шкодувати, що не зробили те чи інше, та буде вже пізно. Ми любимо тягнути з неприємними справами і обов'язками, з часом в нас з’являється ціла система пояснень на всі випадки життя, які вже з труднощами відрізняємо від реальних перешкод на шляху вирішення наших проблем. Ми приймаємо хороші рішення, щоб виправити своє життя і знову забуваємо про них.
Щоб не марнувати часу, дарованого нам Богом, потрібно навчитися правильно ним розпоряджатися. Існує принцип Парето: «20% початкових зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль - лише 20% результату». Тобто почати справу завжди легко, але набагато складніше її завершити.
Сам термін «керувати часом» неправильний: людина не може нічого зробити з часом як таким, не може ні поквапити його, ані сповільнити, ні зберегти, ні втратити. І менше всього вона здатна його контролювати. Питання в тому, що ми зробимо в межах дарованого нам часу. Ми можемо керувати лише самими собою.
Час - це не просто щось таке, що ми «отримуємо» або «маємо», його не можна ні позичити, ні купити, ні отримати в подарунок. Коли у нас витрачається час, у нас витрачається життя. «Хто виграв час, той виграв все». Потрібно цінувати кожну секунду, подаровану нам Богом. Апостол Павло казав :«…поки маємо час, робімо добро…» (Гал.6,10).
Доведено, що людина встигає зробити більше, якщо діє за планом. Добре записувати список справ, які ти маєш зробити за день. Складні справи можна розписувати на простіші. Планувати треба не весь день, а 60% часу, залишаючи час для відпочинку чи непередбачуваних ситуацій. Справа в тому, що якщо ми не будемо встигати, в нас може взагалі пропасти бажання що-небудь робити. Якщо ви виконали весь список справ, можна почати робити іншу роботу.
Всі справи поділяються на важливі і неважливі, кожні з яких, в свою чергу, поділяються на термінові і нетермінові. Термінові важливі справи слід робити самому, а термінові неважливі – доручати іншим. Нетермінові важливі треба планувати, а нетермінові неважливі – відкладати.
Нам часто бракує часу. І це тому, що ми ставимо собі невірні завдання або намагаємося втиснути занадто багато справ у обмежений відрізок часу. Ми постійно розриваємося між терміновим і необхідним. Термінові, хоча куди менш важливі справи, вимагають негайної відповіді, пожираючи весь наш час. Здається, що протистояти їм неможливо. Але в наших силах зробити так, щоб час став нашим товаришем. Але перед цим поставимо собі питання: «Куди, власне кажучи, ми прямуємо?», «Яку мету ставимо собі в житті?»
Коли ми собі ставимо ціль, слід переконатися, що вона:
1. Конкретна!
Наприклад, бути щасливим – це не ціль. Щастя для різних людей полягає в зовсім інших речах. Для когось це гроші, для когось – здоров’я, для іншого – отримати хорошу оцінку. Тому виясни, чого конкретно ти хочеш.
2.Вимірювана!
Необхідно обрати певний критерій, за яким ти зможеш зрозуміти, що ціль вже досягнуто.
3. Досяжна!
Ти маєш добре подумати, чи маєш можливість і час для її реалізації. Якщо час і можливість є, то розпиши, як маєш її виконувати (по пунктах).
4. Результат!
Поставлена ціль має приносити нам користь. Що ти отримаєш, якщо досягнеш своєї цілі?
5. Обмежена в часі!
Потрібно визначити, до якої конкретної дати ти маєш виконати ціль.
Притча про батька і сина
Одного разу один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і побачив, що в дверях його чекає п'ятирічний син.
- Тату, можна в тебе дещо запитати?
- Звичайно, що трапилося?
- Тату,а скільки ти заробляєш?
- Це не твоя справа! - обурився батько. - І потім, навіщо це тобі?
- Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти заробляєш за годину?
- Ну, взагалі-то, 500. А що?
- Тату, - син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима. - Тату, ти можеш позичити мені 300?
- Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь дурну іграшку? - Закричав той. - Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! .. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так нерозумно ведеш.
Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей? Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: « Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Ну й нехай, дам я йому три сотні, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей. Коли він увійшов до дитячої, його син вже був в ліжку.
- Ти не спиш, синку? - запитав він.
- Ні, тату. Просто лежу, - відповів хлопчик.
- Я, здається, занадто грубо тобі відповів, - сказав батько. - У мене був важкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся.
- Ой, татку, спасибі! - радісно вигукнув він.
Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім'ятих банкнот. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. А малюк склав всі гроші разом, і ретельно перерахував купюри, і потім знову подивився на батька.
- Навіщо ти просив грошей, якщо вони у тебе вже є? - пробурчав той.
- Тому що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, - відповіла дитина.
- Тато, тут рівно п'ятсот. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу щоб ти повечеряв разом з нами.
Висновок. Наше життя надто коротке, щоб проводити його цілком на роботі. Ми не повинні дозволяти йому витікати крізь пальці, і не приділяти хоча б крихітну її дещицю тим, хто дійсно нас любить, найближчим нашим людям. Якщо нас завтра не стане, наша компанія дуже швидко замінить нас кимось іншим. І тільки для родини і друзів це буде дійсно велика втрата, про яку вони пам'ятатимуть все своє життя. Подумай про це, адже ми приділяємо роботі значно більше часу, ніж сім'ї.
Притча про цінність часу
Один бізнесмен назбирав великий капітал – 3 мільйони доларів. Він вирішив, що візьме собі рік відпустки, щоб удосталь відпочити. Але не встиг прийняти це рішення, як його відвідав Янгол Смерті.
Бізнесмен дуже злякався і вирішив відкупитися.
"Продай мені три тижні життя, і я віддам тобі мільйон”, - запропонував він.
Але Янгол Смерті відмовив.
"Гаразд, продай тільки один день, і я віддам усе, що маю".
Янгол відмовив.
Тоді чоловік запитав, чи може Янгол Смерті дати йому кілька хвилин, щоб написати прощального листа. Янгол погодився.
Бізнесмен написав: ”Правильно використовуйте час, який вам відведено для життя. Я не зміг купити навіть години за 3 мільйон доларів. Перевірте, чи все, що вас оточує, справді має цінність”.
Час - це найдорожчий подарунок, який ти можеш кому-небудь подарувати, бо ти віддаєш те, чого ніколи не зможеш повернути.
Уявіть, що у вас є банківський рахунок, на який щоранку вплачують $86 400. Але цей баланс не переноситься на наступний день. Тобто, кожного вечора банк забирає з вашого ранку все те, що вони не змогли витратити за день. Що б ви робили? Використовували б кожен цент, правда? Кожен з нас має такий банк. І це - ЧАС. Кожного ранку ви отримуєте 86 400 секунд. Кожної ночі, час, який ви не використали для певних цілей, вичеркується як втрачений. Він не переноситься на наступний день.Перевищити баланс не можна, тож кожного ранку для вас відкривається новий рахунок. А кожної ночі все невикористане згоряє.
Ви повинні жити теперішнім і користати з того балансу, який маєте. Інвестуйте з розумом, щоб отримати здоров'я, радість і успіх!
Цінуйте кожну СВОЮ мить! І цінуйте ще більше, коли проводите її з кимось особливим, з тим, хто цього заслуговує. І пам'ятайте: час ні на кого не чекає.
Час пливе! Живіть достойно.
матеріал підготували
Софія Романів та Роксолана Трубич
Храм Різдва Пресвятої Богородиці села Заріччя
