Всі ми любимо чистоту: чисті руки, чистий одяг, чисте повітря, чисте приміщення, чисте небо. Але є ще інша чистота: це чисті думки, чистий погляд, чистий намір, чисте сумління. І напевно не даремно, Бог створив у людині таке почуття любові до чистоти, тому що Він сам любить чистоту. А ми створені на подобу і образ Божий…

       Отож, котра людина є чистою? Лише та, яка оберігає тіло і душу від гріха, лише та, яка оберігає тіло і душу від усього, що ображає невинність. А ображають невинність непристойні слова, погані фільми, а особливо гріхи тіла, а ними є: розпуста, нечистота,  ідолослужіння, чари, ворогування, свáрки, гнів, незгода, єресі, суперечки, пияцтво та інші гріхи.
      Тож не дивно, що всі Святі дуже боялися цих гріхів і готові були втратити все, навіть життя, аби лише не порушити чистоти. Вони були свідомі, що цей скарб є Божого походження, бо сам Господь приніс його з неба на землю (св. Амвросій). Вони знали, що лише “чисті серцем побачать Бога”…

      На початку 20 століття (1902 р.) в Неттуно в Італії була замучена Марія Горетті. 12-ти літня дівчина, яка радше вибрала мученицьку смерть ніж мала би втратити вінець чистоти. Церква проголосила її святою! 

      Відомо також безліч свідчень  і чудес, які дарує Господь тим душам, які подарували Йому своє тіло, чистоту свого серця. Ісус особливою любов’ю оточує душі чисті і обдаровує їх надзвичайними ласками.

   Для прикладу маємо святу Філомену, яка ще з 12-ти років дала довічний обіт чистоти…і попри всі намагання, вбити її кривдникам не вдавалось, хоч сама вона сміливо йшла на смерть, лиш би не порушити обіт.

    У вченні Церкви знаходимо чітке ствердження, що чистота є передовсім плодом Божого дару, а також людської співпраці з цим даром. Отож, щоб молода людина навчилася приймати інших людей, входити в стосунки з ними, поважаючи гідність кожного з його відмінностями, - вона повинна відкритися перед Богом і Його благодаттю. Людина не може розраховувати лише на власні сили, особливо в сучасному світі, коли навколо стільки спокус і нагод до гріха. Молоді люди повинні звертатися до Бога у молитві, щоб Він дав силу зберегти чистоту серця і вірно виконати своє життєве покликання. Тому важливо з вірою підійти до цього питання. Тільки та людина, яка вірить у Бога і переживає з Ним єдність у молитві і таїнствах, буде спроможна прийняти вчення Біблії та вчення Церкви. Базуючись на Божественному Об’явленні та автентичному тлумаченні природного закону, Церква навчає, що уживання статевих функцій має своє СПРАВЖНЄ значення і моральну чесність у подружжі. Тільки якщо в серці людини є пам’ять про Бога, якщо в ній живе Дух Святий, якщо місце хтивості зайняла християнська любов, там не знайдеться місця жодному гріху.   

   Подивимось, що кажуть про чистоту святі… Апостол Павло говорив, що статева розгнузданість є гріхом проти власного тіла, котрий є храмом Святого Духа. Як наслідок гріха – аборти, венеричні захворювання, ВІЛ-інфекція.

   Іван Павло II говорить: “Чистота серця дана кожній людині. Людина постійно повинна робити зусилля, щоб протидіяти силам зла, — тим, що діють і зовні і зсередини, силам, які хочуть відірвати її від Бога. У серці людини йде постійна боротьба за правду і щастя. Для того, щоб отримати перемогу в цій битві, людина повинна звернутися до Христа. Вийти переможцем може лише той, хто укріплений Його силою...”

   Маємо також моральні вимоги, які подаються в Нагірній проповіді: “Кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці. Коли праве око твоє спокушає тебе, – вирви його і кинь геть від себе” (Мт. 5, 28-29). Що це означає? Маємо подвійний зір – тілесний і душевний. Практично “вирвати око” – це крок внутрішнього самовідречення. Перервати внутрішній або зовнішній нечистий погляд. Таке “виривання ока” не є одноразовим вчинком, але це –програма, дорога віри і любові до Ісуса. “Віддайте тіла ваші, як жертву, живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.” (Рим. 12, 1 і наст.) 

   Апостол Іван пише: “Юнаки, ви сильні і Слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого” (І Ів. 2, 14). Апостол знає, що юнаки мусять боротися передовсім із спокусами в області чистоти, і також знає, що цю область злий (т.т нечистий демон) зловживає. Як перемогли? Так, що залишились в Божому Слові! “Коли перебуватимете у Моїм Слові... спізнаєте правду і правда визволить вас” (Ів. 8, 31-32). Ця обітниця дійсна і сьогодні, і не тільки для юнаків, але і для кожного, хто прийняв Христа. Умовою, щоб ми могли перемогти злого, є перебувати в Ісусовім слові. 

   “Хіба ви не знаєте, що ваші тіла – то члени Христові?... Утікайте від розпусти... Хіба ви не знаєте, що ваше тіло – то храм Духа Святого, що живе у вас...” (І Кор. 6, 15 і наст.).

 

Ось що говорить футболіст КАКА' на цю тему :

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Багато молоді дуже обурюється, не розуміючи чому Церква забороняє секс до шлюбу! Але потрібно усвідомити, що це не “забаганка” Церкви, а універсальний ваучер, який дає нам надію на Небо і святість. Перший сексуальний досвід – це потужний психоемоційний вибух. І якщо він здійснений у шлюбі, то все добре – це вияв любові між членами подружжя, довершення їхньої духовної та емоційної близькості.

   Як каже ККЦ (2327), статевість "стає особливою та правдиво людською, коли вона інтегрується в стосунки однієї особи з іншою, в повному і взаємному даруванні чоловіка і жінки впродовж всього життя".
  Не можна дати того, чого не маєш; якщо особа не є паном власного "я" – через чесноти і, конкретно, через чесноту цнотливості, – вона не володіє собою, а це робить неможливим дарування себе.
   Цнотливість – це духовна сила, яка звільняє любов від егоїзму та агресії. Наскільки особа послаблює цнотливість, настільки ж її любов стає егоїстичною, тобто – задовольняє жагу до приємностей і перестає бути даруванням себе

    Дошлюбна чистота подружжя є свідченням взаємної пошани і глибокого розуміння таїнства подружжя як дару.

   Церква, стверджує добровільний і свідомий, нерозривний союз чоловіка та жінки, які є Божими співпрацівниками в ділі творення.
   Зрештою, за невірністю до шлюбу цілком може йти невірність після шлюбу, і ця невірність не конче може виявлятися в подружній зраді. Хто не вірний дружині в серці, у кого на думці інші жінки, з таким важко побудувати глибокі стосунки. Тому, досвід дошлюбної стриманості (якщо він був) допомагатиме подружжю і далі чинити опір блудові і гріхові.

   Для того щоб зберегти дошлюбну чистоту, потрібна мужність і терпіння. Серцю смиренному, покірному це до снаги. Той, хто співпрацюватиме із благодаттю Божою, стане переможцем над похіттю, бо він уже буде новим створінням у Христі (2 Кор 5,17).

   Життя в цнотливості та статевій стриманості не тільки виключає можливість неочікуваної вагітності та захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом, серед яких найбільш небезпечним є СНІД, але, насамперед, є знаком та виявом любові. Вірність шостій і дев'ятій заповідям дозволить зберегти цей коштовний дарунок цнотливості, чистого серця й подарувати його чоловікові/дружині в день весілля.

   Ми бачимо тут величезну різницю між не правдивою любов’ю  і любов’ю справжньою, котра є прагненням добра та щастя другої людини…

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

       Дорога молоде, ви повинні собі усвідомити, що вже тепер для когось живете і повинні берегти цей свій найбільший дар, яким є твоя чистота для того єдиного/єдиної. Вже тепер там десь живе твій майбутній чоловік, твоя майбутня жінка і очікують вони від тебе чогось особливого. Тому, твоїм обов’язком є збереження кожної цінності, котру маєш, в тому ж числі чистоти. Тим і характеризується зрілість, що дозволяє правильно оцінити та вказати, що є цінністю, а також наказує цю цінність вшанувати. Тому, незважаючи на це, яка сьогоднішня мода і течії ви повинні спокійно, без емоцій та награності подивитися в майбутнє – в своє майбутнє. І якщо зможеш це осягнути, якщо відважишся, щоб не підлягти моді, побачиш, що чистота є цінністю а висміювання її – якщо сказати найделікатніше – результатом розумового примітивізму та браку культури.

   Скажімо собі це сьогодні ясно та виразно, власне ті люди, котрі втратили дівочість намагаються відібрати їй характер цінності. Це вони хочуть вам говорити, що дівочість є пережитком, що дівочість – не цінність і висміюють тих, котрі її зберігають. Ці люди хочуть Вас переконати, що втрата чистоти, дівочості – це жодна втрата. 
   Дівчата та хлопці! Завжди той, хто щось має (хоча в невеликій кількості) є багатший від того, котрий не має цієї речі. А це є найкращим прикладом як нелогічним є переконання, що чистота – це немодний пережиток або дивацтво, котра є позбавлена вартості. 
   Дорогі молоді друзі! Найпрекраснішим та найбільш цінним шлюбним подарунком, який дає чоловік жінці, а жінка чоловікові, є щось, що зберігалося до цього моменту протягом багатьох років, щось, що ніхто інший не отримав та не отримає – щось єдине, одноразове, неповторне, безповоротне – дівочість. Ця жертвувана дівочість є для улюбленої особи найпрекраснішим скарбом.

   Ну і на кінець трошки статистики…Згідно з дослідженнями Американського Інституту Соціальних Прогнозів, підліткова сексуальна активність призведе до 1 млн. вагітностей щороку, до 460 тис. абортів, 134 тис. викиднів і 490 тис. позашлюбних дітей. Близько 3 млн. підлітків захворіє на венеричні 40 відсотків жінок – ВІЛ-інфіковані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Тож давайте, задумаймось про те чи потрібні нам такі статистики і що можемо зробити ми для того, щоб у світі поменшало таких сумних фактів! Подумаймо, чи хочемо ми входити в число тих, життя, яких розбите через нерозсудливість, непослух і наслідування “модних” тенденцій сьогодення! Подумаймо якими ми хочемо виглядати в очах Божих і в очах наших дітей! Подумаймо, якими хочемо самі бачити  наших дітей, і який приклад і майбутнє ми їм даємо! Задумаймося, і зробімо висновки, пам’ятаючи про те, що , щоб змінити світ, потрібно насамперед почати з себе!