top of page

Розарій,  Вервиця

 

Вервиця- це молитовні роздуми над радісними, скорботними, славними та світлими таємницями життя Ісуса Христа і Марії.
Заглиблюючись у ці таємниці, ми роздумуємо над власним життям. Роздуми над цими таємницями є водночас роздумами над Євангелієм.

Вервиця це не лише молитва; вона чудовий засіб освячення і духовного поступу, одна з найкращих шкіл доброчесності і життя християнського. Без сумніву, не можна наполегливо розважати таємниці життя Ісуса і Марії та не втілити у життя те, що з них будемо черпати. Як сказав Пій XII: "Душа почувається затишніше, коли йде дорогою, вказаною Ісусом і Його Матір'ю". Марія наближається до нас, бере за руку і вчить жити так, як Вона Сама жила на землі коло Свого Сина. Ось у чому наука Вервиці та таємниця її успіху: вона "вводить нас в живий контакт з Ісусом через Серце Його Матері" (Іван Павло II).

Коротка історія Вервиці

 

   Чи знаєте ви, що саме об'єднує православних та католиків, буддистів та мусульман, індусів, лютеран чи атеїстів? Безперечно, це - чотки або вервиця. Молитва на Вервиці зародилася в глибоку давнину II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва "вервиця" походить саме від слова "верв", що означає "шнурок, мотузка". 


   В період середньовіччя Латинська Церква перейняла Вервицю від Східної Церкви. З цього часу за допомогою Вервиці той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювалися у вірі. 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Того, хто входить у світ Вервиці, не мучать сумніви та помисли, не захоплюють пристрасті. Диявол і плоть стають безсилими перед силою вінчальної молитви, яка рятує світ від катастрофи війни, стихійних лих і хвороб. Ця чудодійна молитва стає провидінням для молитвеника, допомагає йому доторкнутись серцем до одвічних тайн і небесних доброчеснот любові та миру. 

 

  У розповідях про св. Франціска згадується такий випадок: один молодий чернець ревно відмовляв cв. Вервицю щодня перед обідом. Одного разу він не зумів її вчасно відмовити. Щоб не порушувати своєї обітниці, він просив дозволу в настоятеля на запізнення до обідньої трапези і пішов до монастирської каплички. Настоятель, зауваживши, що хлопця досить довго немає, послав до каплички іншого брата. Зайшовши туди , він побачив, як молодого ченця Матір Божу та двох ангелів огортало дивовижне сайво. На кожне Богородице Діво… з уст молодого монаха виходила біла троянда, її підхоплювали ангели та оздоблювали нею корону на голові Пречистої Діви Марії… 


   Тому Вервицю називають ще Рожанцем, що в перекладі означає корона троянд (рож). Блаженний Алан де Рупе говорив, що Вервиця із 150 Богородице Діво є великою короною із білих троянд для Марії, а Вервиця із 16 Отче наш– малою короною із червоних троянд для Ісуса. 

   Через серце Матері Божої лине молитва на Святій Вервиці – пісня любові, таїнств життя Ісуса Христа і Марії, джерело освячення, духовного збагачення християнського життя. 

 

 

 

Папи Римські про св. Вервицю


 

 Важливим чинником Марійської духовності є молитва на Вервиці. Деякі люди вважають молитву на Вервиці монотонною та застарілою, але віруючі сприймають її як одну з найбільш суттєвих та благодатних практик християнської набожності. Мати Божа обіцяє особливі ласки тим, хто молиться на Вервиці. 

   Папи вшановували молитву на Вервиці. Папа Пій IX так висловлювався про св. Вервицю: "Моїм найбільшим скарбом у Ватикані є Вервиця. Вона – моє Євангеліє." Папа Лев XIII говорив: "Католицький люде, люби Вервицю, католицький люде, молися часто і охоче на Вервиці." Пій Х у своєму тестаменті написав: "Поміж усіма молитвами Вервиця є найкращою, вона приносить найбільше ласк. Вона є молитвою, яка найбільше зворушує Серце Божої Матері. Хочете миру вдома, моліться на Вервиці у сім’ї … З Вервицею – в Серце Матері! Через Серце Матері – до Серця Спасителя! З Вервицею – до Неба!" Папа Пій XI так висловився про Вервицю: "Поміж молитвами, якими ми звертаємося до Божої Матері, Вервиця займає особливе місце. Вона є чудесним вінцем, прекрасною молитвою." 

   Папа Пій XII вітає Матір Божу титулом "Цариця Вервиці". 

   Папа Павло VI в апостольському посланні "Культ Марії" висловлює таку думку про Вервицю: "Вервиця здатна поглиблювати християнське життя та помножувати апостольську ревність." 

   Іван-Павло II називає Вервицю простим та багатим молінням, яке усім доступне: "Драбина, по якій піднімаються до Неба за допомогою руки Марії.

 

 Чому ви перестали молитися до Святого Духа? Пам’ятайте, що Я просила вас молитися завжди і кожен час, щоб Святий Дух міг зійти на вас", - слова нашої любимої Матері Божої. 

Першими великим пропагандистом молитви на Вервиці був cв. Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матір Божа з трьома небесними дівами і попросила поширювати молитву на Вервиці поміж християнами. У XV столітті в Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, бл. Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її. Пізніше місіонер cв. Людовік Гріньйон де Монфорт (1673-1716) у молитві на Вервиці доказав, що вона не тільки допомагає навертати і спасати людські душі силою молитов Отче наш і Богородице Діво, а є входженням у глибокі таїнства життя, смерті, і воскресіння і слави Ісуса Христа і Діви Марії. Він вважав, що Пречиста Діва Марія з усіх набожеств найбільше цінує Вервицю, бо через неї кожний християнин отримує прощення за провини, звільняється від гріха, прагнучи досконалості, зростає у ласці. Хто плаче, знаходить радість і спокій, хто в біді, - допомогу і розраду … 

 

15 Обітниць Матері Божої тим,

хто молиться на Вервиці
 

1. Тим, хто служитиме мені вірно, відмовляючи вервицю - дам особливу

ласку. 


2. Я обіцяю дати свою особливу охорону тим, хто набожно відмовляє мій псалтир (вервицю). 


3. Вервиця стане найсильнішим панциром проти пекла; вона знищить злі нахили, безвір'я, ослабить гріх. 


4. Вона спричиниться до обновлення та розквіту чеснот, добрих справ і забезпечить щедрим Божим милосердям. Відверне серця людей від марнот світу і піднесе їхні душі до вічних речей. 


5. Душа, що прибігає до мене з вервицею - не загине. 


6.. Той, хто набожно відмовлятиме вервицю, не зазнає Божого гніву, не втратить порятунку з причини наглої (несподіваної) смерті; а якщо він у гріху - навернеться; якщо він у Божій ласці, то залишиться у ній і стане гідним вічного життя, 


7. Правдиві слуги моєї вервиці не помруть без Св. Тайн. 


8. Це моя воля, щоб ті, хто відмовляють вервиці мали у житті та по смерті - світло, повноту ласки та участь у заслугах Святих. 


9. Кожного дня я звільняю душі з чистилища, що були віддані моїй вeрвиці. 


10. Правдиві слуги моєї вервиці втішатимуться великою славою у небі. 


11. Що-небудь проситимеш через вервицю - дістанеш. 


12. Я допоможу кожному в потребі, хто буде поширювати мою вервицю. 


13. Я випросила у свого Сина, щоб усі члени братства моєї вервиці мали в житті й по смерті всіх блаженних за своїх співтоваришів. 


14. Всі, хто відмовляє мою вервицю - є моїми дітьми і братами мого Сина Ісуса Христа. 


15. Набоженство до моєї вервиці - це великий знак вибрання.
 

матеріал підготували : Марічка Іванчук, Юля Мисак, Юля Найда

bottom of page