ХРИСТИЯНИН

Хто не знає своєї віри, той лише називається християнином. Бо християнин – це людина, що своїм розумом визнає за правду все те, що Христос об’явив, а свята Церква подає до вірування. Тому-то перша і найважливіша річ для християнина: знати свою віру… Та цього не досить. Він мусить щиро полюбити й жити так, як вона наказує. Бо мертвою є віра такого християнина, що не має у своєму житті діл віри. (митр.Андрей Шептицький)

Усе, що ми маємо в житті, - це дар Божий, талант.

Але, мабуть, найбільший дар, яким володіємо ми, віруючі люди, - це наша,Богом дарована ,християнська віра. І ті, хто має цей талант, зобов'язані примножувати його для слави Божої та спасіння.
Ми носимо звання християн. Це звання дає особливі, надзвичайні можливості й переваги,бо Бог нам пообіцяв вічне життя в небі. Маючи настільки високі права й переваги, ми повинні пам'ятати про ту величезну відповідальність, що накладає на нас звання християнина. Ми зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Це звання кожен повинен виправдати своїм життям, щоб у визначений час дати відповідь Богові.
Бути християнином у житті дуже важко.

Бути справжнім християнином - це значить насамперед розпинати себе разом із Христом усе своє життя в справах, словах і думках.Якби не було нині справжніх християн, не міг би існувати світ.Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклуються про чистоту своєї душі й легко піддаються гріховним звичкам.
Під час земного життя Спасителя фарисеї дуже ревно виконували зовнішні вимоги Закону Божого, даного через Мойсея, проте Господь називав їх гробами розмальованими, повними всередині різної нечистоти (Мф. 23, 27). Часто й ми стаємо схожими на ці поваплені гроби та заслуговуємо на осуд.
«Я співрозп'явся Христові, й уже не я живу, а живе у мені Христос», - говорив про себе святий апостол Павло (Гал. 2, 19-20).

Співрозп'ястися Христу - це значить досягти свободи повної і досконалої, коли над нами не буде панувати ні диявол, ні наша власна зла воля.
Щоб бути справжнім християнином, потрібен життєвий труд і подвиг, необхідно постійно зазирати у власну душу і серце, мати постійний самоконтроль. Тепер не я живу, але живе в мені Христос - тепер я мислю, відчуваю, бажаю і дію не інакше, як за прикладом Христа. Щоб бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. І тоді інші зможуть твердо запевнити стосовно нас :,,Так,я вірю,так, я бачу,що це справді людина Божа’’

«Бути людиною,яка ЦІЛКОВИТО живе з Богом»!

Ти - християнин чи просто охрещений?

Українське суспільство є глибоко віруючим та жертвенним, але дещо непостійним і легковірним.

От до прикладу – йога. Багато християн займаються нею, записуються на курси, витрачаючи час та кошти, проте мало хто знає, що йога - це не просто сукупність фізичних вправ, це - релігія, і вона є чужою християнству.
А скільки християн бігає по ворожках або, подібно до новорічної ялинки, зодягає себе у різного роду «амулети» чи «обереги», забувши, що один у нас оберіг – Господь наш Ісус Христос.
Люди вірять, що шпилька, нитка чи інша річ збережуть їх від лихого ока та діянь диявольських, але одна в християн захорона. Це – благодать Божа. Тому якщо людина приступає регулярно до Святої Тайни Сповіді, до Євхаристії, відповідно має духовний імунітет, вона – в стані Божої Благодаті. А що має та людина, яка обвішує себе «оберегами»? Нічого немає, окрім гріха, бо, вірячи і практикуючи забобони, гнівить Господа і порушує його першу заповідь.
Ще однією проблемою української духовності є байдужість християн до життя Церкви. Скільки так званих християн приходять до храму тільки на Пасху і то лише для того, щоб її посвятити? А скільки їх тільки вінчаються та хрестять дітей, а в інші дні їх у храмі не видно? Хіба цих людей можна назвати християнами? Ні, хіба що просто хрещеними людьми.

Отож, щоб могти називатися християнами, нам треба жити по-християнськи, вірити у Христа, а не впадати у забобони чи іновірства. Для пробудження християнської свідомості недостатньо проповідей чи повчань духовенства, людина повинна також самотужки збільшувати свій багаж знань про Христа, читаючи відповідну духовну літературу, відвідуючи християнські Інтернет ресурси, а найголовніше - брати активну участь у богослужіннях і житті Церкви

Христос,говорить,отець є нашим Спасителем,рятівником.Ми ж,будучи Його апостолами,Його проповідниками,маємо мати у собі подібні риси.Анімація християнина на плакаті.

Всі вважають,що християнин має бути святим відразу після свого народження.(німб на голові+крила)

Яким ж повинен бути християнин?

Має бути сильним,щоб допомагати іншим.
Християнин завжди повинен бути радісним.(на обличчі широка посмішка)
Ми повинні бути мудрими духовно!
Повинні завжди вдосконалюватися,щодня пізнавати Христа.
Християнин завжди спішить на допомогу.
Християнин вміє боротися за всій статус і будь-яким способом досягає своєї мети.
Справжній християнин розуміє цінність часу…тому не нехтує ним.
Ми часто можемо перебувати у таких ситуаціях,де не знаєш як правильно себе повести…чи не можемо вибрати правильний вихід із тієї чи іншої ситуації.…в таких випадках ми потребуємо допомоги…І як справжні християни знаємо де її шукатиJі тільки так ми знаходимо правильне рішення..
Справжній християнин вміє ділитися з ближніми:)
А головне,вміє дарувати людям любов
Християнин є чудовим художникомJ

Але розуміє,що Творцем власної картини життя є Бог!

В обіймах якого ми почуватимемо себе сильними,незважаючи на стать,вік чи наші розумові здібності.Почуватимемо себе захищеними,від чого нам буде спокійно та радісно.Той,в чиїх обіймах ми втрачаємо міру часу.Ісус-це той,який не звертає уваги на наш статус,не пам*ятає наших образ,але взамін дарує кожному свою велику і палку ЛЮБОВ!!!

Все наше життя - у служінні.

Христос так вчить, вчить своїм прикладом омивання ніг.

Служити ближньому - це бути чуйним до його потреб.

Вчасно схаменувати.

Вчасно потішити.

Вчасно порадіти із ним.

Коли ми служимо один одному - ми всесильні.

Коли віримо один в одного - наше життя перемінюється.

Коли довіряємо - стаємо справжніми.

Господи, чувай над нашим серцем. Амінь.

«Віра полягає в тому, що ми віримо всьому, чого не бачимо; а нагородою за віру є можливість побачити те, у що ми віримо. »Аврелій Августин

«Віра - це впевненість без доказів.»Анрі Амьель

Віра – це щит, а щит перший приймає ворожі удари і зберігає в цілості зброю… Віра – це щит, що охороняє тих, які вірять не досліджуючи. Воюють у нас помисли, - висуньмо наперед віру. Бунтуються в нас погані бажання, - закличмо на допомогу віру. І в трудних обставинах, і в нещасті будемо шукати потіхи у вірі. (св.Іван Золотоустий)

Сила однієї людини, що вірить, є більшою від сили 99 людей, які тільки думають. (Джованні Мартінетті)

Зрілість віри - це готовність віддати Господу все, що Він нам дає. (Тадеуш Дайчер)

Віра - це подорож, що вимагає великої терпеливості, а етапи подорожі знає лише Бог. (Розіна і Джіно Коста)

Вірити - це бачити світ очима Бога (Тадеуш Дайчер)

Приймай себе таким, яким ти є, але не забувай - яким маєш стати...

Нема вищого й кращого ідеалу для християнина, як віддати життя за віру. Смерть за віру - це участь у Христовій жертві. (митр. Андрей Шептицький)

Ти є християнином не тому, що любиш Бога, а тому, що віриш, що Бог тебе любить - (Мiшель Куаст)

Навіть якщо ти один в човні, завжди приємно бачити вогні інших човнів, що погойдуються поруч!

Найбідніший той, хто живе без Ісуса, а найбагатший той, хто – з Ним.!

Серце, яке вміє любити - основа душі, яку створив Бог, джерело його безмежної любові.

По вірі Господь може створити все, але при цьому досконалість життя християн в покорі.

Основа віри - це безмірна любов до Отця небесного і повна убогість душі.

Світло розуму породжує віру, а віра породжує втіху надії, надія ж підкріплює серце.

Віра - крило молитви.

ХРИСТИЯНИН

матеріал підготувала Оксана Денис

ХРИСТИЯНИН

Храм Різдва Пресвятої Богородиці села Заріччя