Тема нашого сьогоднішнього зібрання:,,Християнська спільнота’’. Але перед тим як переходити безпосередньо до цієї теми,потрібно насамперед дати визначання слову ,,спільнота’’.

   Отже, спільнота-це група людей(це стосується будь-якої сфери діяльності), яку об’ єднує спільна мета, інтереси, життєва позиція. Повсюди завжди існує людина авторитетна, що керує усіма процесами, які відбуваються усередині таких угрупувань. Іншими словами, лідер. Але часом так стається, що і лідер може відходити на другий план, ставати непомітним через амбіційність членів спільноти, через те, що хтось інший також прагне самореалізовуватися.  Що ж тоді відбувається? По суті тоді стається розкол спільноти,нові лідери шукають нових людей і створються нові спільноти і так по колу.

   Так стається із звичайними спільнотами. Але ми не звичайна спільнота.Ми ХРИСТИЯНСЬКА СПІЛЬНОТА, яку теж щось об’єднує , але це щось, а точніше це той, який не керує нами,а власне об’єднує.

(Представлення християнської спільноти на ватмані.)

   В центрі Господь. Ми навколо нього в колі. І чим більше ми пізнаємо Його,чим більше з ним єднаємося  і відкриваємо Ісусика для себе,тим ближчими ми стаємо в колі до Нього.

 

   Для мене особисто це зближення  відбувається  у проявах любові. У любові моїх рідних,у любові моїх друзів,у любові незнайомців,у вашій любові.І ця любов завжди проявляється у добрих ділах.А для Вас?

 

(Кожному роздається вирізана людинка з паперу,де кожен вписує власні думки,після чого ми приклеюємо їх в центрі великого кола,формуючи нове менше і тісніше коло)

 

   Як ви бачите коло стало меншим і кожна людинка,тобто ми,у спільноті стали ближчими до Бога,але не лише це. Наближаючись до Господа,ми стали і набагато ближче один одного.

 

 Візьми промінчик СВІТЛА і направ його туди, де панує темрява.
Візьми ПОСМІШКУ і подаруй її тому, хто її так потребує.
Візьми сльози і поклади їХ на щоку того, кому не знайомі сльози співчуття.
Візьми ДОБРОТУ і яви її тому, хто сам так і не навчився віддавати.
Візьми ВІРУ і поділися з кожним, у кого її немає.
Візьми НАДІЮ і підтримай нею того, хто вже почав її втрачати.
Візьми ЛЮБОВ І неси її всьому світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Нехай цих декілька порад стануть вашим компасом до єднання з ближніми,а через них і з Господом!

 

 

 

 

   Тобто можна сказати,що основною метою християнської спільноти є пізнання Господа. Навіть більше того. Ми як почесні члени повинні прагнути до того,щоби і мій друг,моя подруга у Христі також могла пізнати Його. Так як я дуже люблю проводити певні аналогії,кожен із нас  якраз і повинен бути тим маленьким компасом для інших,проводарем,можливо навіть  маленькою свічечкою,щоби освічувати шлях ближньому,бути чиїмось маленьким Ісусиком!

 Мультфільм про дружбу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Бо інакше це коло буде неповноцінним,колом із дірками і тоді  спокусам буде легше проникнути в центр і створювати там власний ідеал спільноти. Для цього потрібна  духовна сила,міцна духовна сила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(сценка-пантоміма)

Обговорення.

 

Мультфільм про силу спільноти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творче завдання:

Поділ на дві групи і обговорення теми,,Спільнота сім’ї’’.

 

1. Якою повинна бути?

2. Ідеал

3. Драбинка

 

Притча Бруно Ферреро ,,Офіціянтка’’.

   Одна родина завітала до ресторану. Офіціантка спершу вислухала замовлення дорослих, потім звернулася до семирічного хлопчика.

- А ти що замовиш? - спитала.

   Хлопчик обвів несміливим поглядом рідних і проказав:

- Я хотів би булку з ковбаскою.

   Не встигла офіціантка прийняти замовлення, як мати відрізала:

- Ніякої там булки. Прошу, принесіть йому котлету з морквою і картопляне пюре.

   Та кельнерка знехтувала її слова, запитавши малого:

- Булку з чим - з кетчупом чи, може, з гірчицею?

- З кетчупом.

- Зараз принесу, - запевнила жінка і подалася до кухні.

   Члени родини сиділи наче німі, приголомшені.   

   А хлопчик поглянув на рідних, на кожного зокрема, відтак оголосив:

- Та пані вірить, що я існую насправді!

 

   У  наших оселях живуть люди, до яких ми ставимося, ніби до меблів.

   Чимало людей прагнуть існувати насправді!

 

І на останок подарунок від Оксани всій спільноті.